Консультація для батьків
"Як провести вихідні дні"
Усі з нетерпінням очікують вихідні дні, як дорослі так і діти. За тиждень організм втомлюється не лише фізично, а й морально. Ваша дитина цілий день перебуває в дошкільному закладі, ввечері вдома майже немає часу на спілкування в родині. Тому у вихідні дні так важливо, якомога більше приділяти увагу один одному у сім'ї, а особливо це потрібно дитині. Все, що ми не встигли розказати, показати дітям у будні дні, ви повинні зробити це за вихідні.
Як же правильно провести вихідні дні з користю для дитини і самих дорослих?
По-перше, необідно як найбільше перебувати на свіжому повітрі. Якщо дозволяє погода, відвідайте з дітьми ліс, водойму, парк. Багато молодих сімей полюбляють відпочинок на лоні природи, але все зводиться до вогнища, шашликів та навіть до банальної випивки. А діти в цей час представлені самі собі. І чим вони займаються в цей час батьків не дуже турбує, лиш би не заважали дорослим "культурно відпочивати".
Користі від такого походу на природу дітям немає, а ось шкоди по-вінця. Адже дії батьків не співпадають з тим, чого їх навчали вихователі. А саме: розводити багаття у лісі, ламати гілки та нищити дерева й кущі, смітити, розпивати алкогольні напої, палити цигарки тощо.
Як же правильно провести вихідні дні з користю для дитини і самих дорослих?
По-перше, необідно як найбільше перебувати на свіжому повітрі. Якщо дозволяє погода, відвідайте з дітьми ліс, водойму, парк. Багато молодих сімей полюбляють відпочинок на лоні природи, але все зводиться до вогнища, шашликів та навіть до банальної випивки. А діти в цей час представлені самі собі. І чим вони займаються в цей час батьків не дуже турбує, лиш би не заважали дорослим "культурно відпочивати".
Користі від такого походу на природу дітям немає, а ось шкоди по-вінця. Адже дії батьків не співпадають з тим, чого їх навчали вихователі. А саме: розводити багаття у лісі, ламати гілки та нищити дерева й кущі, смітити, розпивати алкогольні напої, палити цигарки тощо.
Якщо ви ідете з дітьми на природу, то повинні на все живе звертати увагу, дивуватися, задавати дітям запитання, відповідати на їхні, а ні в якому разі не ігнорувати. Якщо ж можливо ви не знаєте правильної відповіді, то краще не придумуйте щось самі, а пообіцяйте (і обов'язково виконайте) знайти відповідь у книгах, коли повернетесь додому.
По-друге, дітям, та й вам також, корисно побувати в театрі, цирку, зоопарку, на атракціонах. Звичайно це зараз коштує чималих грошей, але години спілкування з дитиною, перегляд вистави з нею, а потім обговорення баченого, захват вашого малюка тим, що це все було разом з вами не має ціни - тому що це спілкування безцінне.
Якщо ж на дворі погода не дозволяє вийти за поріг, то і вдома можна знайти масу цікавого і корисного для спілкування з дитиною: почитати книгу і обговорити прочитане, пограти в шашки, чи шахи, лото, розіграти театральну виставу по знайомій і любимій казці. Залучити дитину до спільної хатньої праці: навести порядок в своєму куточку з іграшками, витерти пил, помити посуд тощо. Все це слід робити так, щоб малюк працював "не з під палки" а із задоволенням: заохочуйте, підбадьорюйте, не скупіться на похвалу. Навіть, якщо розбилась ваша любима чашка, то заспокойте дитину, що то не саме страшне, та й взагалі ви вже давно мріяли купити іншу ще кращу чашку, але трішки жаль викидати цю.
Батьки, що люблять своїх дітей, завжди знають, як розумно провести вихідні дні з користю і для себе і, головне, для своєї дитини. Цей "потрачений" час на спілкування з сином чи донькою вернеться до вас сторицею вдячністю маленьких сердечок ваших дітей.
Консультація для батьків
"Як підготувати дитину до дитячого садка"
Прихід у дитячий садок - перший серйозний етап соціального життя дитини. Досі вона спілкувалась тільки з членами родини, приятелями - сусідами або з тими, кого дорослі запрошували у дім. І от - багато незнайомих облич, нова обстановка... У дитячих садках працюють досвідчені, кваліфіковані вихователі, які зуміють ввести ваше маля в колектив, адаптувати його до нових умов. У принципі, якщо мати в силу обставин змушена буде залишити дитину на цілий день - великої біди не станеться. Проте краще, звичайно, поступове звикання. Поки дитина приглядається до нових товаришів, цікавиться новими іграшками, побудьте неподалік. Коли через півгодини або годину після приходу переконаєтеся, що дитина почувається спокійно, лагідно скажіть їй, що вам треба йти, що невдовзі ви прийдете по неї й заберете додому. Якщо навіть маля трохи поплаче без вас, вихователь зуміє утішити й забавити дитину. Спершу залиште її в садку на кілька годин, потім - на півдня. Невдовзі все ввійде в належний ритм. Різноманітні іграшки, можливість гратись з іншими дітьми швидко зацікавлюють малят, і вони звикають до садка. Найголовніше, щоб перші враження були позитивними. А для цього дамо батькам кілька практичних порад.
Розповідайте дитині якомога більше доброго про садок і активно привчайте її до самостійності. В колективі добре закріплюються навички самообслуговування, але закласти їх належить у сім'ї, як і навички гігієни.
Батьків часто турбує, як одягати дитину для дитсадка. Насамперед так, щоб їй було зручно. Одяг має бути міцним, не ускладнювати рухів дитини (під час бігу, стрибків, лазіння тощо) і таким, щоб малюк сам міг вільно роздягатись і одягатися. Привчіть дитину правильно застібати пальтечко, вміло поводитися зі "змійкою", одягати шапку, знімати і взувати черевики (хай взуття буде досить просте, аби дитині не доводилося вибиватися із сил, стягуючи його з ніг). Безумовно, матері простіше самій одягти і роздягти дитину, але варто бути трплячим - нехай учиться самостійності, дорослішає. Перетворіть цю "процедуру" на цікаву гру.
Батьків часто турбує, як одягати дитину для дитсадка. Насамперед так, щоб їй було зручно. Одяг має бути міцним, не ускладнювати рухів дитини (під час бігу, стрибків, лазіння тощо) і таким, щоб малюк сам міг вільно роздягатись і одягатися. Привчіть дитину правильно застібати пальтечко, вміло поводитися зі "змійкою", одягати шапку, знімати і взувати черевики (хай взуття буде досить просте, аби дитині не доводилося вибиватися із сил, стягуючи його з ніг). Безумовно, матері простіше самій одягти і роздягти дитину, але варто бути трплячим - нехай учиться самостійності, дорослішає. Перетворіть цю "процедуру" на цікаву гру.
Дитина ще вдома повинна привчатись втішати або акуратно складати свій одяг, давати раду іграшкам, правильно поводитися з олівцем, клеєм, іншими предметами. Щоб полегшити перебіг адаптації, заздалегідь учіть малого науки спілкування з іншими: поясніть, що таке дружба, чому треба йти на поступки, рахуватися з чиїмись інтересами. У великих сім'ях взаємини між братами і сестрами допомагають малюку домовитись з іншими родинами щодо організації спільних ігор дітей. Добре також ходити гуртом на прогулянки, екскурсії. Все це не лише збагатити дітей новими знаннями та уявленнями, а й зробити їх комунікабельними.
Батьки і вихователі - перші впроваджувачі рідної української мови в душу і розум дитини. Якщо дорослі спілкуються з дітьми чистою, барвистою мовою, вона обов'язково перейме їхній стиль. Але так само переймає вона й суржик, грубі висловлювання, жоргонізми. Пильнуйте себе!
Проте самого наслідування дорослих і запам'ятовування замало для оволодіння вмінням говорити правильно і красиво. Потрібна цілеспрямована робота над розвитком усного мовлення. Це важливо й у тому ракурсі, що в саду дитині часто доводиться розповідати про поїздки, мандрі, які вона здійснила з батьками, про те, що вона бачила, чула і робила. І такого мистецтва розповіді теж треба навчити ще до вступу у дошкільний заклад. Нехай дитина розповідає татку з мамою про те, що бачила у дворі, парку, зоопарку, музеї тощо. Привчившись правильно висловлювати свої думки і вільно оповідати про цікаві для неї події, маля в подальшому убезпечиться від комплексу "мовчальника".
Диференціювання дітей на таких, для кого природним є російське, українське чи мішане мовлення - основний методичний підхід до оволодіння спорідненою мовою. Якщо маля виховується в російськомовній сім'ї, у нього довше формується механізм іншої мови. Тут зразкова українська мова у дорослих особливо важлива. Утім, удосконалення рідної мови потребують і діти з українськомовних сімей. На них спирається вихователь, використовуючи в різних ситуаціях їхні природні можливості й залучаючи до спілкування з однолітками рідною мовою.
Ще один важливий аспект: батькам належить знати стадії росту і розвитку дошкільників, а також їх індивідуальні особливості. Ріст і розвиток дитини - складний процес, одним з компонентів якого є формування рухів. Кожен віковий період - це активне оволодіння дитиною певними руховими діями. На час приходу в дитсадок малюк, як правило, начається бігати, стрибати, вилазити на висоту, підлізати під предметами тощо. Втім, здатності дітей на третьому році життя це однакові. По-перше, через те, що ставлення до фізкультури в різних сім'ях вельми відмінне. Одні батьки дають дитині рухову волю - тоді вона природно реалізує свої можливості, інші стримують рухову ініціативу, через що маля, бува суттєво відстає від однолітків у дитячому садку. Втім, ніколи не пізно надолужувати своє дитя в "спортивні невдахи". Регулярні фізкультурні заняття в дитсадку підтягнуть хлопчика чи дівчинку до належного вікового розвитку рухів. А такі самі регулярні заняття вдома допоможуть дошкільняті полюбити фізкультуру всерйоз і надовго.
Консультація для батьків:
В ЯКІ ІГРИ ГРАЮТЬ НАШІ ДІТИ ?
Особливо подобаються дошкільнятам творчі ігри.
Цікавий експеримент провів відомий психолог Д.Б.Ельконін. Він запропонував своїм донькам грати... в сестер. Дівчатка трохи здивувалися (адже вони й так сестри!), але пропозицію прийняли. За час гри, що тривала кілька днів, у них не виникало ніяких конфліктів та сварок. Виконуючи правила, вони поводилися так, як мають поводитися сестри: старша керувала молодшою, поступалася їй, опікувалась нею; молодша слухалася.
Беручи на себе роль дорослого, дитина відтворює в грі його життя, діяльність та взаємини. Так вона пізнає навколишнє, засвоює норми поведінки. Гра дає змогу самостійно застосувати набуті знання.
Моделюючи ту чи іншу життєву ситуацію, дитина має підпорядковувати свою поведінку вимогам ролі (матрос виконує накази капітана, діти слухають вихователя тощо). І якщо в грі дитина завжди дбайлива, смілива, уважна, приязна, то ці якості вона виявлятиме і в своїй поведінці, у спілкуванні з дорослими й ровесниками..
Придивіться до свого малого. Кого він наслідує?
Діти будь - якого віку дуже люблять гру в сім'ю. Вона дає великі можливості для формування якостей, необхідних кожній людині як майбутньому сім'янинові. На жаль, взаємини батьків не завжди є взірцевими, бажаними для наслідування.
Поговоріть з дитиною про те, якими мають бути батьки: тато, наприклад, дбає про сім'ю, він і працює, і разом з мамою закуповує продукти, виховує дітей тощо. Бажано показати дитині зразок рольової поведінки. Ігри з ляльками завжди соціально вмотивовані, рони сприяють вихованню добрих почуттів (ніжності, доброти, чуйності, співчуття, ласки). Але в реальному житті не завжди є умови, які можна було б брати за приклад малюкові. Тому батьки повинні створити такий зразок, включившись у гру своєї дитини з лялькою.
Почати можна з того, що мама чи тато заходять у квартиру з гарною лялькою. Треба відразу дати їй ім'я. Запропонувати доньці обладнати "кімнату", в якій лялька житиме.
Влаштувавши ляльці кімнату, можна показати різноманітні дії, пов'язані з доглядом за нею: годування, укладання спати, з одягання.
Запропонуйте для гри такі сюжети:
"Наша донечка прокинулась"; "Барбі збирається на прогулянку"; "Купання доньки" тощо.
П'ятирічна Наталя, кладучи ляльку спати, ляскає її і промовляє при цьому: "Зараз же спи, безсовісна, бо поставлю в куток!" Мати дівчинки зауважує: "А хіба так розмовляють з маленькими дітьми?" — "А бабуся завжди так мені говорить...", — відповідає мала.
Чому ж виникають ігри, які не мають позитивного впливу на виховання дитини? Справа в тому, що дошкільня через свій малий життєвий досвід ще не може правильно оцінити й усвідомити побачене. А свої враження отримує стихійно, спілкуючись з дорослим. Тому дуже важливо відвернути увагу дитини від негативного у поведінці дорослого, показати приклади, гідні для наслідування.
Дорослі не повинні байдуже ставитися до дитячої гри. Так, якщо дитина 5 - 6 років весь час тільки кладе ляльку спати, це погана гра для старшого дошкільняти, бо вона не потребує зусиль, роботи уяви. Підкажіть ситуацію, яка допомогла б розгорнути змістовну гру: "Давай пограємо так, нібито у нас день народження", "Пограємо, ніби у нас удома маленька дитина", "Ми йдемо в кіно" тощо.
Джерелами дитячої гри є насамперед спостереження (наприклад, при відвіданні лікарні зверніть увагу на взаємодію лікаря та пацієнта; при відвіданні крамниці — продавця та покупця; при поїздці в транспорті — водія та пасажирів тощо). Читання художньої літератури, перегляд телепередач, іграшки також дають змогу поглибити й розширити дитячі уявлення.
Ігрове спілкування дорослого з дитиною дає змогу спрямовувати хід гри, вчить дітей діяти. Так, усі діти люблять грати в "шоферів". Малий сідає на стілець, крутить уявне кермо й рушає в дорогу, імітуючи при цьому гудіння двигуна. Запитайте в сина: "Ти, мабуть, їдеш у гості до свого друга? А де він живе?" Цим ви спонукаєте дитину замислитися, поставити певну мету в грі.
Всіляко заохочуйте будівельні ігри. До початку будівництва запитайте в сина, що він хоче будувати, для чого ця споруда. Порадьте, як будувати, але не поспішайте допомагати. Буває, що споруда мало схожа на задуману. Не засмучуйтеся. Для малого головним є сам процес самостійного втілення задуманого в життя. Після закінчення гри поговоріть із сином про результат його творчості, подумайте разом, як назвати споруду.
Малому найлегше будувати за зразком. Дорослий пропонує розглянути будівлю, звертає увагу на розташування окремих частин. Це — легший варіант. Важче споруджувати за зразком, але без сторонньої допомоги. Треба, наприклад, збудувати хатку із садочком. Хай син сам вирішить, з яких деталей зводитиме окремі частини будівлі, в якій послідовності це робитиме.
Старших дошкільнят можна вчити конструювати лише з частковим використанням зразка. Наприклад, споруду починаєте ви, а закінчує малий. Можна будувати на основі своїх уявлень, з пам'яті. Для цього треба просто пригадати побачене раніше (вокзал, міст, будинок). Тому на прогулянках вулицями міста чи села звертайте увагу дитини на особливості навколишніх споруд. Можна попросити намалювати свою майбутню споруду.
Тематика споруд може бути найрізноманітніша: міст, гараж, вежа, будинок, машина, поїзд тощо.
Для розвитку дитини важливі й ігри з правилами. Тут обов'язковою є регламентація, виконання правил, бо інакше гра не складеться. Але робить це дошкільня із задоволенням, бо його приваблюють ігрові ситуації. Непомітно для себе, розв'язуючи пізнавальне завдання ("Відгадай, який предмет загадали", "Пізнай на голос" тощо), дитина в процесі гри закріплює знання про різні предмети та явища, збагачується її словник, розвивається мовлення.
Ігри з правилами умовно можна поділити на дидактичні (навчальні) та рухливі.
До перших належать настільно-друковані, словесні та з іграшками. Вони сприяють насамперед розвитку пам'яті, мислення, координації рухів, формують уміння узагальнювати та порівнювати. Малята люблять ігри з народними дидактичними іграшками: матрьошками, грибками ("Склади башточку", "Розклади грибочки").
Старші дошкільнята надають перевагу настільно-друкованим іграм: "Добери за кольором", "Склади картинку", "Пори року", словесним: "Відгадай", "Фанти", "Який предмет загадали", "Буває — не буває" тощо.
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ: Караючи, подумай: «А навіщо?»
1. Покарання не повинно шкодити здоров’ю – ні фізичному, ні психічному. Більш того, покарання повинно бути корисним!!!
2. Якщо є сумніви, карати чи не карати – не карайте. Ніякої «профілактики», ніяких покарань «на всяк випадок».
3. Навіть, якщо поганих вчинків відразу скоєно багато, покарання повинно бути одне, за все відразу, а не по одному за кожний вчинок. «Салат» із покарань – це блюдо не для дитячої душі.
4. Покарання не за рахунок любові. Щоб не сталося, не залишайте дитину без нагороди і любові, на яку вона заслуговує.
5. Строк давності. Краще зовсім не карати, чим карати із запізненням. Покараний – пробачений. Інцидент вичерпаний. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!
6. Без приниження Щоб не сталося, яка б не була провина, покарання не повинна сприйматися дитиною як велич вашої сили над її слабостями, як приниження. Якщо дитина вважає, що ви не праві, покарання буде діяти тільки в протилежний бік.
7. Дитина не повинна боятися покарання. Не покарання повинна дитина боятися, не гніву вашого, а вашого засмучення.
Заповіді для батьків Я.Корчака
1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншій, та - третій, і це необоротний закон подяки.
3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, то й зійде.
4. Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному по силам й, будь упевнений, йому воно важке не менше, ніж тобі, а може бути й більше, оскільки в нього немає досвіду.
4. Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному по силам й, будь упевнений, йому воно важке не менше, ніж тобі, а може бути й більше, оскільки в нього немає досвіду.
5. Не принижуй!
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини - це його зустрічі з дітьми. Обертай більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Муч, якщо можеш - але не робиш. Пам'ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
8. Дитина - це не тиран, що заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід плоті й крові. Це та дорогоцінна чаша, що Життя дало тобі на зберігання й розвиток у ньому творчого вогню. Це розкріпачена любов матері й батька, у яких буде рости не "наша", "своя" дитина, але душа, дана на зберігання.
9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй. 10. Люби свою дитину будь-якою - неталановитою, невдачливою, дорослою. Спілкуючись із нею - радуйся, тому що дитина - це свято, що поки з тобою.
Основне правило для батьків: дитина повинна відчувати любов та увагу оточуючих, бути під пильним (але не набридливим) контролем
Дозвілля разом з дітьми?.. Це - весело!!! Заходьте на подані сторінки:
www.abetka-logopedka.org/ - Абетка-логопедка
За цими електронними адресами Ви маєте змогу переглянути цікаві відеодоробки:
Мультфільм «Добре світло» https://www.youtube.com/watch?v=EbvMfsux91c
«Енергозбереження в школі в дома» https://www.youtube.com/watch?v=-CJVbAORPns
«Кран» https://www.youtube.com/watch?v=Zs8t9IxBbos
«Ванна» https://www.youtube.com/watch?v=_c5eLmhEDNU
«Вимикайте світло» https://www.youtube.com/watch?v=32gBb4JYa3Q
«Рецепт» https://www.youtube.com/watch?v=h1Dx-iRJR18
«Нехай буде світло» https://www.youtube.com/watch?v=kYMmz-UyHW8
«Неспокійна ніч» https://www.youtube.com/watch?v=lpQTyTVzgJc
«Пружина» https://www.youtube.com/watch?v=L4tkGy2SD_M
«Вікно» https://www.youtube.com/watch?v=YtZHOTthO88
«Як ведмідь вчить економити» https://www.youtube.com/watch?v=1H_HzoclVdE
«Сортування сміття» https://www.youtube.com/watch?v=_XQXHUQlPog
Екологічний ролик для дорослих https://www.youtube.com/watch?v=tAwosNSl4e4
«Краса Землі» https://www.youtube.com/watch?v=z4FYw736Y_c
«Забруднюючи воду, вбиваємо себе» https://www.youtube.com/watch?v=L3JE3Ck_wQ8
«Забруднення води» https://www.youtube.com/watch?v=bPzHwmKc5jQ
«Жива вода» https://www.youtube.com/watch?v=K8qhTFuvzKc&list=PL7DE3D3D5BF751DF1&index=31
Комментариев нет:
Отправить комментарий