Головна

Я, Границя Тетяна Михайлівна - вихователь дошкільного навчального закладу № 36 Київського району м .Харкова

Вихователь – це перша людина, після мами, яку зустрічає дитина на своєму життєвому шляху. Для мене моя професія – це можливість постійно знаходитись в світі дитинства, казок і фантазій. Виховання дитини – процес надзвичайно складний, що вимагає неабиякого терпіння та майстерності. В нашому дитячому садочку ми виховуємо дітей як особистостей, які мають право на власну думку, це важливий період у становленні морального та інтелектуального розвитку дитини. 

Працюючи в дитячому садочку №36 понад 30 років я  не перестаю дивуватися наскільки різні всі діти, цікаві, розумні, спостережливі. Безперечно до кожної дитині потрібен свій підхід, але пізнавши дитину краще, я вже розумію її, як потрібно заспокоїти, заохотити чи допомогти. Вже навіть з маленького віку дитини — видно зацікавленість в різних сферах. Хтось добре малює, вирізає, клеїть або розповідає чи переповідаю казки.

Дитина – це особистість, це не наша власність, а маленька людина, виховання якої нам доручено Богом. Треба постійно заохочувати дітей, ділитися  своїми турботами, переживаннями, співчувати їй під час розмови, ненав’язливо навертати на прийняття правильного рішення.

Любити дитину — означає розуміти її, поважати її право на індивідуальність, ростити її добрим, мудрім, чесним. Любов і взаєморозуміння в родині – запорука духовного розвитку дитини.

А, що потрібно знати щоб стати вихователем? Необхідно бути – терплячим, добрим, толерантним, співчутливим, бо вихователю треба працювати не тільки з дітками, а й з батьками.  Необхідно поважати батьків, їхню думку, навіть якщо вона іноді відрізняється від думки вихователя.

Кожного ранку приходячи в дитячий садочок, до мене підбігають усміхнені дітки, і всі хочуть щось цікаве розповісти, те що з ними трапилось, чи що вони бачили, чи де вони були, чи що їм купували. І саме захоплююче в цих розповідях – це очі дитини, те як вони світяться, які вони розкриті, довірливі. Ловлячи їх кожне слово, жест, міміку я розумію як їм потрібна моя підтримка, моя думка, моя посмішка, моє розуміння, кожного разу я віддаю їм свою любов і теплоту свого серця. Я намагаюся зберегти в кожній дитині все те хороше, що в ній є зараз. Щоб цей погляд, дотик, співчуття, чуйність залишилося з ними на все життя.

 Моя мета розкрити серце дитини, а розум для правди, щоб виховати громадян, у свідомості яких ідея особистого добра поєднувалась б з ідеєю добра для всіх.

Вихователі, єднайтеся заради дитинства!

Матеріали та доробки сайту стануть у нагоді  вихователям, батькам та усім, хто причетний до виховання і розвитку малюків. 

На сайті розміщено матеріали зі всесвітньої мережі "Інтернет" та власні педагогічні доробки.